Амлодак

Содержание
  1. Амлодак (лат Amlodac), цена в Моя Аптека, купить — артериальная гипертензия
  2. Показания
  3. Противопоказания
  4. Способ применения и дозы
  5. Передозировка
  6. Применение в период беременности или кормления грудью
  7. Умови зберігання
  8. Упаковка
  9. Категорія відпуску
  10. Описание лекарства
  11. АТХ (ATC) классификатор
  12. Фармакологическая группа
  13. Действующие вещества
  14. АМЛОДАК
  15. Состав и форма выпуска препарата
  16. Фармакологическое действие
  17. Фармакокинетика
  18. Дозировка
  19. Лекарственное взаимодействие
  20. Особые указания
  21. Беременность и лактация
  22. Применение в детском возрасте
  23. При нарушениях функции почек
  24. При нарушениях функции печени
  25. Применение в пожилом возрасте
  26. АМЛОДАК, AMLODAC — инструкция по применению лекарства, отзывы, описание, цена — купить препарат АМЛОДАК в аптеке на RusMedServ.com
  27. Клинико-фармакологическая группа:
  28. Форма выпуска, состав и упаковка
  29. Режим дозирования
  30. Побочное действие
  31. Беременность и лактация
  32. Применение при нарушениях функции печени
  33. Применение при нарушениях функции почек
  34. Применение для детей
  35. Амлодак-АТ: состав, показания, дозировка, побочные эффекты
  36. Состав и форма выпуска
  37. Показания
  38. Противопоказания
  39. Применение при беременности и кормлении грудью
  40. Способ применения и дозы
  41. Передозировка
  42. Побочные эффекты
  43. Условия и сроки хранения

Амлодак (лат Amlodac), цена в Моя Аптека, купить — артериальная гипертензия

Амлодак

іюча речовина: амлодипін;

АМЛОДАК®-5: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить амлодипіну бесилату еквівалентно амлодипіну 5 мг;

допоміжні речовини: кальцію фосфат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, тальк, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний;

оболонка: поліетиленгліколь, заліза оксид червоний (Е 172), вінкоат WT AQ-1255 коричневий, тальк; 

АМЛОДАК®-10: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить амлодипіну бесилату еквівалентно амлодипіну 10 мг;

допоміжні речовини: кальцію фосфат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, тальк, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний;

оболонка: поліетиленгліколь, гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид (Е 171), тальк.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Селективні антагоністи кальцію з переважним впливом на судини; похідні дигідропіридину. Код АТС C08C A01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Амлодипін – антагоніст іонів кальцію (блокатор повільних кальцієвих каналів), що блокує транспорт кальцію через повільні кальцієві канали у кардіоміоцити та

клітини м’язів коронарних і периферичних судин.

Механізм гіпотензивної дії амлодипіну реалізується у два способи.

1. Амлодипін розширює периферичні артеріоли і таким чином знижує загальний периферійний опір (постнавантаження). Оскільки чистота серцевих скорочень практично не змінюється, зниження навантаження на серце призводить до зниження споживання енергії та потреби міокарда в кисні. 

2. Амлодипін сприяє розширенню коронарних артеріол як у незмінених, так і в ішемізованих зонах міокарда. Така дилатація збільшує надходження кисню до міокарда у хворих на вазоспастичну стенокардію (стенокардія Принцметала або варіантна стенокардія) і запобігає розвитку коронарної вазоконстрикції.

У хворих на артеріальну гіпертензію разова доза амлодипіну забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом 24 годин у хворих як у положенні лежачи, так і стоячи. Завдяки повільному початку дії амлодипін не спричиняє гострої гіпотензії.

У хворих на стенокардію амлодипін подовжує час виконання фізичного навантаження, затримує розвиток нападу стенокардії та депресії сегмента ST на кардіограмі при навантаженнях, знижує частоту нападів стенокардії та зменшує потребу в нітрогліцерині.

Приблизно 97,5 % амлодипіну зв’язується з білками плазми крові. Амлодипін не має несприятливого впливу на обмін речовин та ліпіди плазми крові.

Гемодинамічні дослідження показали, що прийом амлодипіну не викликає погіршення стану хворих на серцеву недостатність ІІ-ІІІ функціонального класу за такими показниками як толерантність до фізичного навантаження, фракція викиду лівого шлуночка та клінічна симптоматика.

Застосування амлодипіну не призводить до підвищення ризику летальності або комбінованого показника летальності у пацієнтів із серцевою недостатністю ІІІ-ІV класу, які отримували дигоксин, діуретики та інгібітори ангіотензин-перетворювального ферменту. 

Фармакокінетика. Після перорального прийому у терапевтичних дозах амлодипін повільно та майже повністю всмоктується, досягаючи максимальної концентрації в крові через

6-12 годин у пацієнтів як середнього, так і літнього віку. Біодоступність препарату дорівнює 64-80 % незалежно від прийому їжі. Об’єм розподілу становить 21,0 л/кг, зв’язування з протеїнами плазми – майже 93 %. Біотрансформація у печінці екстенсивна та повільна.

Період напіввиведення з плазми крові становить 35-50 годин, що дозволяє призначати препарат 1 раз на добу. Стійка рівноважна концентрація у плазмі крові досягається після 7-8 днів регулярного прийому препарату.

Амлодипін трансформується у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться із сечею: 10 % дози – у незміненому стані, 60 % – у вигляді метаболітів. У пацієнтів літнього віку та хворих із застійною серцевою недостатністю відзначалася тенденція до зниження кліренсу амлодипіну, що призводило до збільшення AUC (площі під кривою концентрація/час).

Основні фізико-хімічні властивості

АМЛОДАК®-5: коричневі гладкі круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, з лінією розлому з одного боку та рівні з іншого. На зламі таблетка має світло-рожеве ядро та тонкий шар коричневої оболонки ззовні навколо ядра.

АМЛОДАК®-10: білі круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, з лінією розлому з одного боку та рівні з іншого.

Показания

Артеріальна гіпертензія.

Хронічна стабільна стенокардія.

Вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала).

Противопоказания

Відома підвищена чутливість до дигідропіридинів, амлодипіну чи до будь-якого іншого компонента препарату; артеріальна гіпотензія тяжкого ступеня; шок (включаючи кардіогенний шок); обструкція вивідного тракту лівого шлуночка (наприклад, стеноз аорти тяжкого ступеня); нестабільна стенокардія; застосування протягом 8 днів після інфаркту міокарда. 

Особливості застосування

Безпечність та ефективність застосування амлодипіну при гіпертонічному кризі не оцінювалися.

Пацієнти із серцевою недостатністю. Даній категорії пацієнтів амлодипін слід застосовувати з обережністю.

У довготривалому плацебо-контрольованому дослідженні у пацієнтів із серцевою недостатністю тяжкого ступеня (клас III та IV за класифікацією NYHA) при застосуванні амлодипіну частота випадків розвитку набряку легень була вищою порівняно із застосуванням плацебо, але цей ефект не був пов’язаний із випадками загострення серцевої недостатності.

Пацієнти із порушенням функції печінки. Період напіввиведення амлодипіну збільшується у пацієнтів із порушенням функції печінки; рекомендацій стосовно дози препарату немає. Тому даній категорії пацієнтів препарат слід застосовувати з обережністю.

Пацієнти літнього віку. Збільшувати дозу препарату даній категорії пацієнтів слід поступово з обережністю.

Пацієнти із нирковою недостатністю. Даній категорії пацієнтів слід застосовувати звичайні дози препарату. Зміни концентрації амлодипіну у плазмі крові не корелюють зі ступенем порушень функцій нирок. Амлодипін не видаляється шляхом діалізу.

Препарат з обережністю слід призначати при наявності тяжкого атеросклерозу коронарних артерій тому що зрідка, на початку застосування або при підвищенні дози блокаторів кальцієвих каналів, може зростати частота, тривалість та/або ускладнення нападів стенокардії та ймовірність розвитку гострого інфаркту міокарда; при наявності цукрового діабету (можливе підвищення вмісту цукру у плазмі крові); при необхідності проведення хірургічних втручань.

Амлодипін не впливає на результати лабораторних досліджень.

Не рекомендується застосовувати амлодипін разом із грейпфрутом або з грейпфрутовим соком, оскільки у деяких пацієнтів біодоступність може бути збільшена, що призведе до посилення гіпотензивного ефекту препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Вплив інших лікарських засобів на амлодипін.

Інгібітори CYP3A4. При одночасному застосуванні амлодипіну та інгібіторів CYP3A4, таких як еритроміцин молодшим пацієнтам або дилтіазем старшим пацієнтам, концентрації амлодипіну у плазмі крові підвищувались на 22 % та 50 % відповідно. Клінічне значення цих даних невідоме.

Не можна виключати, що потужні інгібітори CYP3A4 (кетоконазол, ітраконазол, ритонавір) підвищують концентрації амлодипіну у плазмі крові сильніше, ніж дилтіазем. Амлодипін слід з обережністю застосовувати у комбінації з інгібіторами CYP3A4.

Однак про розвиток побічних реакцій, що пов’язані з взаємодією при застосуванні такої комбінації, не повідомлялося.

Індуктори CYP3A4. Інформації щодо впливу індукторів CYP3A4 на амлодипін, немає. Одночасне застосування амлодипіну та речовин, що є індукторами CYP3A4 (наприклад рифампіцин, звіробій), може призводити до зниження концентрації амлодипіну у плазмі крові, тому застосовувати такі комбінації слід з обережністю.

Клінічні дослідження взаємодії препарату показали, що застосування біциметидину, антацидів зі вмістом алюмінію чи магнію та силденафілу не впливає на фармакокінетику амлодипіну.

Вплив амлодипіну на інші лікарські засоби.

Гіпотензивний ефект амлодипіну потенціює гіпотензивний ефект інших антигіпертензивних засобів.

Способ применения и дозы

Дорослі. Зазвичай для лікування артеріальної гіпертензії та стенокардії рекомендована початкова доза амлодипіну становить 5 мг 1 раз на добу. Залежно від реакції пацієнта на терапію дозу можна збільшити до максимальної дози, що становить 10 мг на 1 раз на добу.

Діти віком від 6 років із артеріальною гіпертензією. Рекомендована початкова доза амлодипіну для цієї категорії пацієнтів становить 2,5 мг 1 раз на добу. Якщо необхідний рівень артеріального тиску не буде досягнутий протягом 4 тижнів, дозу можна збільшити до 5 мг на добу. Застосування препарату у дозах вище 5 мг для даної категорії пацієнтів не досліджувались.

Пацієнти літнього віку. Немає необхідності у підборі дози для даної категорії пацієнтів. Підвищення дози слід проводити з обережністю.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Немає необхідності у підборі дози для даної категорії пацієнтів.

Застосування пацієнтам з печінковою недостатністю. Дози препарату для лікування пацієнтів даної категорії не встановлені (див. розділ «Особливості застосування»). 

Діти

Препарат застосовують дітям віком від 6 років.

Вплив амлодипіну на артеріальний тиск пацієнтів до 6 років невідомий.

З боку серцево-судинної системи: периферичні набряки (гомілок і стоп), відчуття припливу, серцебиття, болі за грудиною, зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, васкуліт, серцева недостатність, порушення серцевого ритму (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардія та мерехтіння передсердь), інфаркт міокарда.

З боку скелетно-м’язової системи: артралгії, набрякання суглобів (включаючи набрякання гомілкового суглоба), судоми м’язів, міалгія, болі у спині, артроз, міастенія.

З боку центральної та периферичної нервової системи: відчуття жару та припливів, підвищена втомлюваність, запаморочення, сплутаність свідомості, головний біль, сонливість, безсоння, зміни настрою, тремор, зміна смакових відчуттів, гіперестезія, гіпоестезія, парестезія, периферична невропатія, гіпертонус, порушення зору, дзвін у вухах, підвищене потовиділення, астенія, нервозність, депресія, тривожність.

З боку органа зору: диплопія.

З боку травного тракту: біль у животі, нудота, блювання, сухість у роті, диспепсія, метеоризм, діарея, запор, анорексія, спрага, підвищений апетит, гіперплазія ясен, гастрит, панкреатит, гіпербілірубінемія, жовтяниця (зазвичай холестатична), підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатит, астенія.

З боку кровотворної системи: тромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія, тромбоцитопенія, периферична нейтропенія.

З боку дихальної системи: задишка, риніт, кашель.

З боку обміну речовин: гіперглікемія.

З боку сечовидільної та статевої системи: часте та болісне сечовипускання, ніктурія, дизурія, поліурія; імпотенція, гінекомастія.

З боку шкіри та придатків: шкірний висип, свербіж, пурпура, васкуліт, еритема, зміна кольору шкіри, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса – Джонсона, фоточутливість, алопеція. 

Реакції гіперчутливості:  кропив’янка, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема.

Загальні розлади: лихоманка, збільшення або зменшення маси тіла, біль, нездужання.

Порушення з боку імунної систем: алергічні реакції.

Передозировка

Досвід навмисного передозування препарату є обмеженим.

При значному передозуванні можливе надмірне розширення периферичних судин та виникнення значної гіпотензії, ймовірно, з рефлекторною тахікардією та порушенням перфузії життєво важливих органів.

Клінічно значуща гіпотензія, спричинена передозуванням амлодипіну, потребує проведення активних заходів, спрямованих на підтримку функції серцево-судинної системи, включаючи моніторинг показників функції серця та легенів, підняте положення кінцівок, контроль за об’ємом циркулюючої крові та діурезом.

Для відновлення тонусу судин та артеріального тиску можна застосовувати судинно-звужувальні препарати, якщо не буде протипоказань для його застосування. Внутрішньовенне введення кальцію глюконату може допомогти усунути ефекти блокади кальцієвих каналів.

У деяких випадках може бути корисним промивання шлунку. Застосування активованого вугілля здоровим добровольцям протягом 2-х годин після введення 10 мг амлодипіну значно зменшило рівень його всмоктування.

Оскільки амлодипін високою мірою зв’язується з білками, ефект діалізу є незначним.

Применение в период беременности или кормления грудью

Безпека застосування амлодипіну у жінок в період вагітності не встановлена.

Застосовувати амлодипін у період вагітності рекомендується лише у тих випадках, коли немає безпечнішої альтернативи, а ризик, пов’язаний із самим захворюванням, перевищує можливу шкоду від лікування для матері та плода.

Невідомо, чи проникає амлодипін у грудне молоко. При прийняті рішення про продовження годування груддю чи про застосування амлодипіну необхідно оцінювати користь грудного годування для дитини та користь від застосування препарату для матері.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Вірогідність впливу застосування амлодипіну на здатність керувати автомобілем та складними механізмами низька, але пацієнтів слід попередити про можливість виникнення побічних ефектів з боку нервової системи, що можуть впливати на швидкість реакції при керуванні автомобілем або виконанні інших робіт, що потребують підвищеної уваги.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25°С в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері. По 1 або 2 блістери разом з інструкцією для медичного застосування у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Описание лекарства

Амлодак

УпаковкаТаблетки

Фармакологическое действиеБлокирует поступление ионов кальция через клеточные мембраны в гладкомышечные клетки миокарда и сосудов.

Оказывает прямое расслабляющее действие на гладкие мышцы сосудов, расширяет периферические артериолы, что приводит к снижению ОПСС, уменьшает нагрузку на сердце и снижает потребность миокарда в кислороде, расширяет коронарные артерии, увеличивая поступление кислорода в миокард.

Показания к применению

  • Артериальная гипертензия (монотерапия и в комбинации с тиазидными диуретиками, ингибиторами АПФ или альфа- и бета-адреноблокаторами), стенокардия (стабильная и нестабильная, в т.ч. Принцметала или вариантная), дилатационная (неишемическая) кардиомиопатия с тяжелой формой хронической сердечной недостаточности.

Форма выпуска

  • таблетки, покрытые пленочной оболочкой 5 мг
  • упаковка контурная ячейковая 10, пачка картонная 1. таблетки, покрытые пленочной оболочкой 10 мг
  • упаковка контурная ячейковая 10, пачка картонная 1.

Фармакодинамика препаратаСелективный блокатор кальциевых каналов II класса. Антигипертензивное действие обусловлено прямым расслабляющим влиянием на гладкие мышцы сосудов.

Предполагается, что антиангинальное действие амлодипина связано с его способностью расширять периферические артериолы; это приводит к уменьшению ОПСС, рефлекторная тахикардия при этом не возникает. В результате происходит снижение потребности миокарда в кислороде и потребления энергии сердечной мышцей.

С другой стороны, амлодипин, по-видимому, вызывает расширение коронарных артерий крупного калибра и коронарных артериол как интактных, так и ишемизированных участков миокарда.

Это обеспечивает поступление кислорода к миокарду при спазмах коронарных артерий.

Фармакокинетика препаратаПри приеме внутрь абсорбируется из ЖКТ медленно и почти полностью, Cmax в плазме крови достигается в течение 6-9 ч. Связывание с белками составляет 95-98%.

Подвергается минимальному метаболизму при первом прохождении через печень и медленному, но значительному печеночному метаболизму с образованием метаболитов с незначительной фармакологической активностью.

T1/2 в среднем составляет 35 ч и при артериальной гипертензии может увеличиваться в среднем до 48 ч, у пожилых пациентов — до 65 ч и при нарушениях функции печени — до 60 ч. Выводится главным образом в виде метаболитов: 59-62% — почками, 20-25% — через кишечник.

Использование во время беременностиВозможно при беременности, если ожидаемый эффект терапии превышает потенциальный риск для плода. Категория действия на плод по FDA — C. На время лечения следует прекратить грудное вскармливание.

Противопоказания к применению

  • Гиперчувствительность (в т.ч. к другим дигидропиридинам), артериальная гипотензия (менее 90 мм рт. ст.), шок, острый инфаркт миокарда (в т.ч. период 1 мес после него).

Побочные действияСо стороны сердечно-сосудистой системы и крови (кроветворение, гемостаз): гиперемия кожи лица, сердцебиение; редко — нарушения ритма (брадикардия, желудочковая тахикардия, трепетание предсердий), боль в грудной клетке, гипотензия (в т. ч. ортостатическая).

Со стороны нервной системы и органов чувств: усталость, головная боль, головокружение, сонливость; редко — утомляемость, астения, изменение настроения, расстройства зрения.

Со стороны мочеполовой системы: периферические отеки (отечность лодыжек и стоп); редко — увеличение частоты мочеиспускания, импотенция.

Со стороны органов ЖКТ: тошнота, боль в животе; редко — диспепсия, изменение режима дефекации, желтуха.

Со стороны респираторной системы: редко — одышка. Со стороны опорно-двигательного аппарата: редко — артралгия, миалгия, парестезия и боль в конечностях (при длительном применении). Со стороны кожных покровов: высыпания, зуд, редко — многоформная эритема. Прочие: редко — гиперплазия десен, гинекомастия, повышение уровня печеночных ферментов.

ДозировкаДля взрослых при приеме внутрь начальная доза составляет 5 мг 1 раз/сутки. При необходимости доза может быть увеличена. Максимальная доза: при приеме внутрь — 10 мг/сутки.

Взаимодействия с другими препаратамиПри одновременном применении амлодипина и блокаторов кальциевых каналов возможно усиление гипотензивного действия.

При одновременном применении симпатомиметиков, эстрогенов возможно уменьшение антигипертензивного действия вследствие задержки натрия в организме. При одновременном применении средств для ингаляционного наркоза возможно усиление гипотензивного эффекта.

При одновременном применении амиодарона возможно усиление антигипертензивного действия. При одновременном применении лития карбоната возможны проявления нейротоксичности (в т.

ч.

тошнота, рвота, диарея, атаксия, дрожание и/или шум в ушах). При одновременном применении орлистат уменьшает антигипертензивное действие амлодипина, что может привести к значительному повышению АД, развитию гипертонического криза.

При одновременном применении индометацина и других НПВС возможно уменьшение антигипертензивного действия амлодипина вследствие угнетения синтеза простагландинов в почках и задержки жидкости под влиянием НПВС. При одновременном применении хинидина возможно усиление антигипертензивного действия.

Меры предосторожности при приемеС осторожностью применять во время работы водителям транспортных средств и людям, профессия которых связана с повышенной концентрацией внимания (в начале лечения возможны головокружение и сонливость).

Условия храненияСписок Б.: В защищенном от света месте, при температуре не выше 25 °C.

Срок годности24 мес.

АТХ (ATC) классификатор

Сердечно-сосудистая система

Фармакологическая группа

Блокаторы кальциевых каналов

Действующие вещества

Амлодипин (Amlodipine)

ОписаниеПроизводное дигидропиридина — антагонист кальция II поколения. Белый кристаллический порошок, малорастворим в воде, умеренно растворим в этаноле.

Предоставленные данные носят информационный характер.
Перед применением, пожалуйста, проконсультируйтесь со специалистом.

АМЛОДАК

Амлодак
— амлодипина безилат (amlodipine)

Состав и форма выпуска препарата

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой коричневого цвета, круглые, двояковыпуклые, с риской на одной стороне.

1 таб.
амлодипина безилат6.93 мг,
 что соответствует содержанию амлодипина5 мг

Вспомогательные вещества: кальция дигидрофосфат, целлюлоза микрокристаллическая, крахмал кукурузный, магния стеарат, кремния диоксид коллоидный, краситель железа оксид красный, карбоксиметилкрахмал, макрогол 6000, краситель коричневый WT AQ 1255, тальк.

10 шт. — блистеры (1) — пачки картонные.

Фармакологическое действие

Селективный блокатор кальциевых каналов II класса. Антигипертензивное действие обусловлено прямым расслабляющим влиянием на гладкие мышцы сосудов. Предполагается, что антиангинальное действие амлодипина связано с его способностью расширять периферические артериолы; это приводит к уменьшению ОПСС, рефлекторная тахикардия при этом не возникает.

В результате происходит снижение потребности миокарда в кислороде и потребления энергии сердечной мышцей. С другой стороны, амлодипин, по-видимому, вызывает расширение коронарных артерий крупного калибра и коронарных артериол как интактных, так и ишемизированных участков миокарда.

Это обеспечивает поступление кислорода к миокарду при спазмах коронарных артерий.

Фармакокинетика

При приеме внутрь абсорбируется из ЖКТ медленно и почти полностью, Cmax в плазме крови достигается в течение 6-9 ч. Связывание с белками составляет 95-98%. Подвергается минимальному метаболизму при «первом прохождении» через печень и медленному, но значительному печеночному метаболизму с образованием метаболитов с незначительной фармакологической активностью.

T1/2 в среднем составляет 35 ч и при артериальной гипертензии может увеличиваться в среднем до 48 ч, у пожилых пациентов — до 65 ч и при нарушениях функции печени — до 60 ч. Выводится главным образом в виде метаболитов: 59-62% — почками, 20-25% — через кишечник.

Дозировка

Для взрослых при приеме внутрь начальная доза составляет 5 мг 1 раз/сут. При необходимости доза может быть увеличена.

Максимальная доза: при приеме внутрь — 10 мг/сут.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: периферические отеки, тахикардия, гиперемия кожных покровов; при применении в высоких дозах — артериальная гипотензия, аритмии, одышка.

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, боли в животе; редко — гиперплазия десен.

Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, усталость, сонливость, головокружение; при длительном применении — парестезии.

Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд.

Прочие: при длительном применении — боли в конечностях.

Лекарственное взаимодействие

Возможно усиление антиангинального и антигипертензивного действия блокаторов медленных кальциевых каналов при совместном применении с тиазидными и «петлевыми» диуретиками, ингибиторами АПФ, бета-адреноблокаторами и нитратами, а также усиление их антигипертензивного действия при совместном применении с альфа1-адреноблокаторами, нейролептиками.

Хотя при изучении амлодипина отрицательного инотропного действия обычно не наблюдали, тем не менее, некоторые блокаторы медленных кальциевых каналов могут усиливать выраженность отрицательного инотропного действия антиаритмических средств, вызывающих удлинение интервала QT (например, амиодарон и хинидин).

Одновременное многократное применение амлодипина в дозе 10 мг и симвастатина в дозе 80 мг приводит к увеличению биодоступности симвастатина на 77%. В таких случаях следует ограничить дозу симвастатина до 20 мг.

Противовирусные препараты (например, ритонавир) увеличивают плазменные концентрации блокаторов медленных кальциевых каналов, в т.ч. амлодипина.

При одновременном применении симпатомиметиков, эстрогенов возможно уменьшение антигипертензивного действия вследствие задержки натрия в организме.

Нейролептики и изофлуран усиливают антигипертензивное действие производных дигидропиридина. При одновременном применении средств для ингаляционного наркоза возможно усиление гипотензивного эффекта.

При одновременном применении амиодарона возможно усиление антигипертензивного действия.

При одновременном применении лития карбоната возможны проявления нейротоксичности (в т.ч. тошнота, рвота, диарея, атаксия, дрожание и/или шум в ушах).

При одновременном применении орлистат уменьшает антигипертензивное действие амлодипина, что может привести к значительному повышению АД, развитию гипертонического криза.

При одновременном применении индометацина и других НПВС возможно уменьшение антигипертензивного действия амлодипина вследствие угнетения синтеза простагландинов в почках и задержки жидкости под влиянием НПВС.

При одновременном применении хинидина возможно усиление антигипертензивного действия.

Препараты кальция могут уменьшить эффект блокаторов медленных кальциевых каналов.

При одновременном применении дилтиазема (ингибитор изофермента CYP3A4) в дозе 180 мг и амлодипина в дозе 5 мг у пациентов пожилого возраста (от 69 до 87 лет) с артериальной гипертензией отмечается повышение биодоступности амлодипина на 57%.

Одновременное применение амлодипина и эритромицина у здоровых добровольцев (от 18 до 43 лет) не приводит к значительным изменениям экспозиции амлодипина (увеличение AUC на 22%).

Несмотря на то, что клиническое значение этих эффектов до конца не ясно, они могут быть более ярко выражены у пожилых пациентов.

Мощные ингибиторы изофермента CYP3A4 (например, кетоконазол, итраконазол) могут приводить к увеличению концентрации амлодипина в плазме крови в большей степени, чем дилтиазем. Следует с осторожностью применять амлодипин и ингибиторы изофермента CYP3A4.

Данных о влиянии индукторов изофермента CYP3A4 на фармакокинетику амлодипина нет. Следует тщательно контролировать АД при одновременном применении амлодипина и индукторов изофермента CYP3A4.

Особые указания

С осторожностью следует применять у пациентов с печеночной недостаточностью, хронической сердечной недостаточностью неишемической этиологии III-IV функционального класса по классификации NYHA, нестабильной стенокардией, аортальным стенозом, митральным стенозом, гипертрофической обструктивной кардиомиопатией, острым инфарктом миокарда (и в течение 1 мес после него), СССУ (выраженная тахикардия, брадикардия), артериальной гипотензией, при одновременном применении с ингибиторами или индукторами изофермента CYP3A4.

На фоне применения амлодипина у пациентов с хронической сердечной недостаточностью (класс III и IV по классификации NYHA) неишемического генеза отмечалось повышение частоты развития отека легких, несмотря на отсутствие признаков ухудшения сердечной недостаточности.

У пациентов пожилого возраста может увеличиваться T1/2 и снижаться клиренс амлодипина. Изменения доз не требуется, но необходимо более тщательное наблюдение за пациентами данной категории.

Эффективность и безопасность применения амлодипина при гипертоническом кризе не установлена.

Несмотря на отсутствие у блокаторов медленных кальциевых каналов синдрома отмены, прекращение лечения амлодипином желательно проводить постепенно.

Клинические данные по применению амлодипина в педиатрии отсутствуют.

Беременность и лактация

Безопасность применения амлодипина при беременности не установлена, поэтому применение возможно только в том случае, когда предполагаемая польза для матери превосходит потенциальный риск для плода.

Данные, свидетельствующие о выведении амлодипина с грудным молоком отсутствуют. Однако известно, что другие блокаторы медленных кальциевых каналов (производные дигидропиридина) выделяются с грудным молоком. В связи с этим при необходимости применения амлодипина в период лактации следует решить вопрос о прекращении грудного вскармливания.

Применение в детском возрасте

Клинические данные по применению амлодипина в педиатрии отсутствуют.

При нарушениях функции почек

С осторожностью применяют при нарушениях функции почек.

При нарушениях функции печени

С осторожностью применяют при нарушениях функции печени.

Применение в пожилом возрасте

Пациентам пожилого возраста снижения дозы не требуется.

Описание препарата АМЛОДАК основано на официально утвержденной инструкции по применению и утверждено компанией–производителем.

Предоставленная информация о ценах на препараты не является предложением о продаже или покупке товара. Информация предназначена исключительно для сравнения цен в стационарных аптеках, осуществляющих деятельность в соответствии со статьей 55 ФЗ «Об обращении лекарственных средств».

Обнаружили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter.

АМЛОДАК, AMLODAC — инструкция по применению лекарства, отзывы, описание, цена — купить препарат АМЛОДАК в аптеке на RusMedServ.com

Амлодак

Фирма-производитель: CADILA HEALTHCARE Ltd. (Индия)

таб., покр. пленочной оболочкой, 10 мг: 10 шт. Рег. №: ЛСР-001950

Клинико-фармакологическая группа:

Блокатор кальциевых каналов

Форма выпуска, состав и упаковка

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой белого или почти белого цвета, круглые, двояковыпуклые, с риской на одной стороне.

Вспомогательные вещества: кальция дигидрофосфат, целлюлоза микрокристаллическая, крахмал кукурузный, магния стеарат, кремния диоксид коллоидный, карбоксиметилкрахмал, макрогол 6000, гипролоза, титана диоксид, тальк.

10 шт. — блистеры (1) — пачки картонные.

Режим дозирования

Для взрослых при приеме внутрь начальная доза составляет 5 мг 1 раз/сут. При необходимости доза может быть увеличена.

Максимальная доза: при приеме внутрь — 10 мг/сут.

Побочное действие

Со стороны сердечно-сосудистой системы: периферические отеки, тахикардия, гиперемия кожных покровов; при применении в высоких дозах — артериальная гипотензия, аритмии, одышка.

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, боли в животе; редко — гиперплазия десен.

Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, усталость, сонливость, головокружение; при длительном применении — парестезии.

Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд.

Прочие: при длительном применении — боли в конечностях.

Беременность и лактация

Безопасность применения амлодипина при беременности и в период лактации (грудного вскармливания) не установлена. Применение возможно только в тех случаях, когда предполагаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода или ребенка.

Применение при нарушениях функции печени

С осторожностью применяют при нарушениях функции печени.

Применение при нарушениях функции почек

С осторожностью применяют при нарушениях функции почек.

Применение для детей

Клинические данные по применению амлодипина в педиатрии отсутствуют.

Амлодак-АТ: состав, показания, дозировка, побочные эффекты

Амлодак

Является комбинированным гипотензивным средством (антагонист ионов кальция+бета-блокатор). Лекарство блокирует поступление ионов Са через каналы L-типа (медленные кальциевые каналы) мембран в клетки гладкомышечных волокон сердца и сосудов.

Оказывая таким образом прямое расслабляющее влияние на гладкие мышцы сосудов, способствует снижению артериального давления. Также уменьшает ишемию (недостаточное кровоснабжение тканей) при стенокардии, снижая потребление энергии, потребность их в кислороде.

Также блокирует бета-адренорецепторы, снижая сердечную деятельность и уменьшая таким образом потребность сердца в кислороде.

Состав и форма выпуска

Активное вещество: амлодипин (5 мг), атенолол (50 мг).

Выпускается Амлодак-АТ в виде таблеток по 5/50 мг.

Показания

Применяется Амлодак-АТ:

— при артериальной гипертензии;

— при хронической стабильной стенокардии.

Противопоказания

Нельзя назначать Амлодак-АТ:

— при известной чувствительности к амлодипину, дигидропиридинам;

— при артериальной гипотензии тяжелой степени;

— при шоке (в т.ч. кардиогенном шоке);

— при обструкции выводящего тракта левого желудочка (например, выраженном стенозе аорты);

— при нестабильной стенокардии;

— на протяжении 8 дней после острейшей фазы инфаркта миокарда;

— при острой недостаточности сердца или эпизодах декомпенсации;

— при AV-блокаде II–III степени;

— при кардиогенном шоке;

— при синдроме слабости синусового узла;

— при синоатриальной блокаде;

— при тяжелой бронхиальной астме;

— при тяжелых окклюзиях периферических артерий;

— при нелеченной феохромоцитоме;

— при метаболическом ацидозе.

Применение при беременности и кормлении грудью

Безопасность применения лекарства в указанные периоды не установлена.

Применение таблеток Амлодак-АТ допускается только в случаях, когда нет более безопасной альтернативы.

В исследованиях на животных наблюдалось негативное воздействие лекарства на репродуктивную функцию.

Способ применения и дозы

Амлодак-АТ применяют перорально (внутрь).

Стандартная доза для взрослых при артериальной гипертензии – 1 таблетка/сутки. При недостаточной эффективности допускается повышение дозы до 2 таблеток х1 раз/сутки.

Передозировка

Симптомы передозировки: продолжительное снижение артериального давления, тахикардия, AV-блокада, брадикардия, головокружение.

Лечение: проведение мероприятий, направленных на поддержание функции сердечно-сосудистой системы, мониторинг работы сердца/легких, контроль ОЦК, диуреза, назначение симптоматической терапии. Диализ малоэффективен.

Побочные эффекты

Нарушения со стороны лимфатической системы, крови: лейкопения, тромбоцитопения.

Метаболические расстройства: гипергликемия.

Психические нарушения: депрессия, изменения настроения, тревожность, спутанность сознания, бессонница.

Неврологические расстройства: гипертонус, головокружение, сонливость, головная боль, тремор, дисгевзия, гипестезия, синкопе, парестезия, периферическая нейропатия, экстрапирамидные расстройства.

Расстройства со стороны органов восприятия: нарушение зрения, включая двоение (диплопию).

Нарушения со стороны органа слуха, лабиринта: тиннитус (звон в ушах).

Кардиологические расстройства: частое сердцебиение, аритмия (включая тахикардию, брадикардию, трепетание предсердий), инфаркт миокарда.

Сосудистые расстройства: приливы, гипотензия, васкулит.

Дыхательные расстройства: диспноэ, кашель, ринит.

Пищеварительные расстройства: боль в животе, тошнота, нарушения перистальтики кишечника, диарея/запор, рвота, гастрит, сухость во рту, панкреатит, гепатит, гиперплазия десен, желтуха, повышение уровня печеночных энзимов, холестаз.

Изменения кожи: зуд, отек Квинке, высыпания, изменения окраса кожи, алопеция, пурпура, потливость, экзантема, крапивница, ангионевротический отек, эксфолиативный дерматит, фоточувствительность, мультиформная эритема, синдром Стивенса-Джонсона.

Изменения опорно-двигательной системы: отеки голеней, артралгия, мышечные боли, судороги мышц, боль в спине.

Расстройства мочеполовой системы: мочевыделительные нарушения, никтурия, частое мочеиспускание.

Репродуктивные расстройства: гинекомастия, импотенция, псориаз.

Другие: отеки, утомляемость, боль в груди, снижение/увеличение массы тела.

Условия и сроки хранения

Хранить Амлодак-АТ следует при 15–25°С не более 2 лет.

Знай об организме
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: